Народний журнал природної мудрості Народный журнал природной мудрости Народний журнал природної мудрості Народний журнал природної мудрості    osh.kiev.ua osh.kiev.ua osh.kiev.ua osh.kiev.ua

 

Еволюційний рух Эволюционное движение Еволюційній рух Автотрофне людство

 

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Жити, учитися, отрімуваті здоров'я за наукою еволюцією. Жить, учиться, получать здоровья по науке эволюции. Жити, вчитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією, переходити на автотрофне живлення. Бути таким, як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі.Бути таким, як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі.Наука Іванова П. К. Наука Иванова П. К.Наука Іванова П. К. Наука Іванова Порфирія Корнійовича.    

 

№ 19. 2018-05-11 20 . № 19. 2018-05-11 № 42. 2018-05-1 8 2019-06-17

 

www.osh.kiev.ua

 

Шестиденка

 

Автор Ош

 

Шестиденка – досвід послідовників Порфирія Іванова при виконанні ідеї Іванова терпіти шестиденки без їжі.

 

  Зміст

1.Історія.

2. Система автотрофного живлення.

3. Досвід шестиденок учня Ош.

4. Дихальна вправа від почуття голоду. 

5. Прощатися з їжею доводиться важко.

6. Підготовчий період.

7.  Мінімальна допустима вага тіла.

8. Продукти, корисні для мікрофлори.

9. Автотрофне живлення і здоровя.

10. Період шестиденок почався в 1983 році.

 

1.Історія

   Іванов Порфирій Корнійович (Ош) є автор системи автотрофного живлення. Його учень мав досвід терпіння без їжі і води чотири доби поспіль, а три доби вживав їжу щотижня. У 1982 р. Учитель Іванов  сказав учню усно про автотрофну систему: «Терпіти без їжі чотири дні недостатньо, треба бути без їжі шість діб, треба їсти на сьому добу. Так пробувати  терпіти без їжі два тижні, потім пробувати терпіти без їжі місяць. Пробуй ходити без сорочки, ти у мене збоку». Іванов сказав учню: «Розказуй усім про мене, про мій досвід». Учень обіцяв Учителю розказати про його досвід, коли сам зрозуміє. Багато років пройшло, поки учень зрозумів науку Іванова. У 2018 році учень зрозумів вчення Іванова як практику автотрофного людства, яка починалася Івановим в 30-х роках минулого століття. У 30-х роках академік Вернадський Володимир Іванович створив  теорію цієї науки, його стаття має назву Автотрофність людства. Теорія Вернадського і практика Іванова є дві частини однієї науки Автотрофне людство. Про це мріяв Іванов, він просив учених, щоб з його практики загартування створили теорію, тоді практика буде доведена, і наука буде визнана всіма. Коли учень зрозумів суть науки Автотрофне людство, він отримав мотивацію, він почав виконувати благословення Іванова проводити шестиденки протягом місяця. Автотрофні люди, які називаються праноїди, також роблять свій внесок в розвиток науки Автотрофне людство.                 

 

2. Система автотрофного живлення

     Іванов написав у праці про автотрофну систему і що це дасть людству: «Нам доведеться їсти у тиждень в одну неділю протягом одного місяця, досвідом його треба завоювати, потім так терпіти протягом шести місяців, і слідом за цим протягом року терпіти за шестиденками, і зовсім розпрощатися із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилось і робиться на указаному місці, там де всі умови є отримати можливість, щоби життя без потреби засяяло в людях. Ми виженемо смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо жити вічно. Це буде наше діло». 8302-91. «У кожної людини є найдорожча ідея бути без усякої потреби. Це є наше райське місце, чоловікові слава безсмертна».

    Іванов говорить. 8204-164: «Ми не будемо вживати  їжу й воду всі шість днів, жити доведеться за рахунок однієї неділі. Це період життя буде такий». Іванов писав у 1983 році: «Тепер час настав такий, треба їсти в тиждень раз в неділю. Це є щастя одне в житті – любити природу, як матір рідну». 8302-89. Якщо люди не вживають їжу рослинну, тваринну від природу – це любов до природи на ділі. Природа полюбить  Вас за таку любов.  

   Синонім автотрофного живлення є незалежність від їжі. Іванов вживає поняття незалежність від їжі і залежність від їжі. Він прийшов до висновку, що незалежність від їжі веде людей до життя вічного, а залежність від їжі веде людей до смерті.

    Іванов пропонує жити без їжі на райському місці в Луганській області, де він народився, де є всі умови бути без потреб. Іванов обрав, освятив це місце, назвав його райським, благословив усіх людей жити без їжі навколо райського місця. Всі люди, які мають автотрофне живлення, зберуться на райському місці від Бога. Люди зроблять умови, соціальну систему, яка буде сприяти автотрофним людям. Мабуть в іншому місці автотрофні люди не будуть мати успіху. Іванов не дав будь-кому права не допускати до райського місця кого-небудь жити без їжі, кожній людині дозволено бути на райському місці.   8102:158. «Паршек є за те місце, за ті умови, за ту можливість, що знайшов на Чувілкіному бугрі, куди чоловік із своїм бажанням прийде і буде жити без усякої потреби життям вічного характеру. Ось, що треба нам, усім людям, – життя вічного характеру всім».

   Спочатку шестиденне голодування рекомендується проводити під наглядом послідовника, який успішно робив шестиденне голодування. 

 

3. Досвід шестиденок учня Ош

   Досвід сухого голодування шість діб в тиждень, вживав їжу тільки в кожну неділю. Шестиденки робив без перерви, слідом за першою починав другу і так далі. Критерій автотрофного стану є постійна вага тіла протягом дня. Вага тіла вимірюється чотири рази на добу: 6, 12, 18, 24 години.   

   Перша, друга шестиденка. Вони пройшли важко, автотрофний стан не спостерігався шість діб, вага тіла кожен день зменшувалася приблизно на один кілограм.

  Третя шестиденка. 5 – 10 лис. Вона пройшла легше. Автотрофний стан появився в четвер зранку, вага тіла не змінювалася. У суботу зранку проявився автотрофний стан, вага тіла стала стабільна 52,5 кг протягом 10 годин. Це автотрофний стан, це вперше радісно переживати. Мета здійснюється, до якої ми всі йдемо все життя – бути без потреби їжі. Гетеротрофне живлення організму зменшується, а автотрофне живлення за рахунок флори збільшується з кожною шестиденкою. Така шестиденка є вже не сухе голодування, а живлення флорою кишечника. Так легко робити, але треба звикнути. На нашу думку, кожен може їсти тільки в неділю легко, якщо він частину тижня буде на автотрофному живленні. Так можна жити і їсти одну добу в неділю рік або більше і зовсім проститися з їжею. Це поступовий перехід з гетеротрофного на автотрофне живлення для людства, це доступно для кожного і для всіх.

   Четверта шестиденка. 12 – 17 лис. Автотрофний стан проявився в пятницю. Цікава закономірність виявилася. Після сну вага тіла різко зменшується. Очевидно, сон нічний впливає погано на організм, його енергія, вага тіла падає після нічного сну. Про це часто попереджав нас Учитель у своїх працях. Вплив сну на гетеротрофний організм після їжі не можна помітити, тому люди звичайні не знають про це. А вплив сну на організм проявляється, якщо організм на автотрофному живленні.      

   Пята шестиденка. 19 – 24 лис. Автотрофний стан був у вівторок, середу, пятницю. Виявився ще один ворог людини нічний сон. Він є причиною старіння організму, смерті. Учитель Іванов говорить, що сон убиває героя. Такий досвід є щодо тривалості сну. Кожному спати корисно перші 15 хвилин, організм сам просинається через 15 хвилин від початку. Краще сон провести по 15 хв. декілька раз, ніж спати всю ніч 7 або 8 годин безпробудно.

    Вихід із шестиденки. Мета виходу є очищення і вимивання водою токсинів з організму. Починати зранку в 5 – 6 годин. Учителю дякуйте після гімну. Дихання робити  через гортань, просити  і славити Учителя. Їжа повинна бути рослинна сира свіжа. Сік із фруктів або овочів доступних вживати, наприклад, яблук, апельсинів,  моркви. Ковтати маленькими ковтками, добре перемішуючи із слиною. Фрукти можна жувати, наприклад, яблука, можна жувати, сік ковтати, тверду масу викидати. Клітковину апельсина треба добре розжувати. Сироватку можна з кислого непастеризованого молока. Так робити доти, поки кишечник не почне працювати і сам почне очищатися. Спочатку буде твердий кал з чорним виділенням жовчного міхура, потім буде рідке виділення з кишечника. Інколи очищується печінка. Це відбувається через декілька години від початку прийому їжі. Після цього можна вживати тверду їжу, протерті фрукти і овочі. Більше клітковини, без білка.  Потім можна каші, зварити 100 г. крупи, краще  гречаної, або рисової.

    Організм отримує достатню кількість води при сухому голодуванні. Зайва вода виводиться літрами з сечею в перші дні, із третього дня вода виводиться із сечею близько півлітра за добу. Вода виводиться не структурована, яка не властива для клітин. На її місце в організм вводиться структурована вода з повітря через дихання, через шкіру. Значна частина води вводиться в організм через шкіру, тому Учитель сам ходив без сорочки і рекомендував учням бути без сорочки, щоб пори шкіри дихали.  Вода виділяється всередині організму при перетворенні білка в енергію.

    Спочатку голодування можна робити з водою протягом 20 – 30 діб, потім переходити на сухе голодування по шість діб, потім вимивання. Зінаїда Баранова робила так, вона жила без їжі й води багато років.       

 

4. Дихальна вправа від почуття голоду

   Коли при голодуванні виникає почуття голоду і біль у шлунку, це означає, що у шлунку виділяється шлунковий сік. Щоб шлунковий сік не пошкоджував стінки шлунку, треба проштовхнути його в кишечник. Для цього треба робити таку дихальну вправу. Стати, рот закрити. Груди розправити, плечі підняти, щоб живіт втягнувся, потім  робити вдих  через рот з висоти через гортань до відмови, проковтнути. Груди розслабити і живіт, у животі буде бурчання повітря, яке іде по кишечнику. Просити Учителя. Повторити вправу 10 раз. Почуття голоду зникає,  виникає ситість. Можливо, організм отримує долю живлення. Робити вправу декілька раз на день на свіжому повітрі.      

 

5. Прощатися з їжею доводиться важко

   З їжею прощатися важко і непросто. Для цього час треба, свідомість треба для переходу на автотрофне живлення, мотивація. Перехід треба робити поступово, для цього треба місяць, півроку або рік повторювати шестиденки. Звичка  жити з їжею щодня дуже сильна, вічна звичка. Це зробити без відповідної свідомості неможливо, вона дає мотивацію. Праці Учителя Іванова, їх близько 200, треба читати щодня, це дасть свідомість, це велика допомога. Ви повинні знати, для чого ви робите це.         

 

6. Підготовчий період

   Іванов готував людей поступово до життя без потреб, тобто без їжі тощо.   Перехід на автотрофне живлення є поступовий, покроковий, починається з підготовки. Це є вегетаріанство, сироїдіння, вживання соків, оздоровлення  за системою Іванова, очищення організму від шлаків і паразитів, отримання свідомості від вчення. Мета підготовки – детоксикація організму.  Після цього можна починати виконувати систему автотрофного живлення  по крокам. Автотрофне живлення організму відбувається за рахунок мікрофлори кишечника, яка складається з бактерій. (див. ukiv8840 – наш сайт). Голодування треба повторювати багато разів, поки вага тіла буде незмінна без їжі. Це автотрофний стан. Якщо на голодуванні вага тіла зменшується, то це означає, що відбувається голодування організму, тобто гинуть хворі клітини, а автотрофне живлення не наступило.  Якщо організм довго мав гетеротрофне живлення, то і його флора була відповідна гетеротрофна. Гетеротрофну флору  треба вивести, а автотрофну флору зберегти, на це треба багато часу терпіння, близько року. Суть сухого голодування в тому, щоб без їжі й води гинула патогенна, шкідлива, гетеротрофна флора, хворі клітини, а здорова флора і клітини залишалися. Гетеротрофні люди, які вживають тваринну і рослинну їжу, мають відповідну гетеротрофну флору, між організмом і флорою нема симбіозу. У автотрофного організму існує відповідна автотрофна флора, між організмом і флорою є симбіоз, її треба берегти, як око. Не можна добавляти в кишечник флору чужу. Треба не забувати, що організм людини виник у процесі еволюції разом із своєю рідною флорою мільйони років тому, і вона залишилась тепер, її треба підтримувати, оберігати.  Критерій автотрофного стану людини є постійна вага тіла без їжі тривалий час. Ми повинні вимірювати вагу тіла щодня декілька раз. Вимиванням токсинів служить очищення товстого кишечника природним пташиним способом власною сечею щодня вранці, щоб не попала в кишечник патогенна флора. В понеділок вимивати обов’язково.  При очищенні кишечника сечею часто виділяється з кишечника чорна слизиста маса, це очищується жовчний міхур, це свідчить, що вимивання пройшло правильно. Очищення можна закінчувати. Можна терпіти довго за такою схемою: їжу вживати 2,5 доби від неділі до вівторка, потім їжу і води не вживати 4,5 доби, це допомагає підготуватися до шестиденок. 

 

7. Мінімальна допустима вага тіла

   Коли організм починає жити без їжі, він живе за рахунок запасу глікогену перші 2 – 3 доби. Потім організм живе за рахунок запасів жиру, це починається голодування, потім він живе за рахунок клітин. Прийнята нормальна вага тіла чоловіків або жінок дорівнює числу росту мінус сто в кілограмах. За нашим висновком, мінімальна допустима вага тіла повинна бути не менше 80 – 85 % від нормальної ваги тіла, щоб не зашкодити здоровю. Кожен повинен знати свою мінімальну вагу і робити так, щоб вага реальна не була менша цього числа. Симптомами цього стану є погане самопочуття, ритм серця збільшується.  Якщо вага тіла стає менше мінімальної, то треба припинити шестиденки і через вживання чистої, корисної їжі зробити вагу тіла нормальною. Після цього можна продовжити шестиденки.              

  

8. Продукти, корисні для мікрофлори

   Праноїди, які на автотрофному живленні, рекомендують вживати. Банани, яблука, апельсин. часник, цибуля, капуста, морква, буряк, горіхи, насіння соняха, арахіс, квасоля, горох, різні крупи, топінамбур, пшенична мука, висівки. Цукор, хліб на дріжджах, він псує корисну флору, чай, кофе, продукти тваринного походження, м'ясо, риба не рекомендується.

 

9. Автотрофне живлення і здоров’я

   Автотрофне живлення не є лікувальним засобом від усякої хвороби, але здоровя людини залежить від нього. Дослідження на рівні природи. Учитель Іванов говорить, що коли ми свідомо не вживаємо їжу, це є любов до природи, ми не поїдаємо живу природу, а її бережемо. Природа любить таких людей і береже, не карає хворобами. Але природа є не медичний лікар. Люди переходять на автотрофне живлення, а перед цим сильно засмітили організм токсинами, від яких неможливо очистити організм, то природа не може оздоровити таких людей. Так було в Іванова з хворою ногою, в яку лікарі ввели токсин уколом. У такому разі автотрофне живлення не оздоровлює, старі хвороби залишаться, а нової хвороби не буде. Автотрофне живлення запобігає всякій хворобі.  

 

10. Період шестиденок почався в 1983 році

   Іванов говорить. 8204-164: «Ми не будемо вживати  їжу й воду всі шість днів, жити доведеться за рахунок однієї неділі. Це період життя буде такий». Іванов писав у 1983 році: «Тепер час настав такий, треба їсти в тиждень раз в неділю. Це є щастя одне в житті – любити природу, як матір рідну». 8302-89.

   Кінця нема цьому періоду поки що. Шестиденку терпіти можна, але при цьому їжу вживати в одну неділю, це зробити не просто. Такий метод є, щоб навчитися вживати їжу в одну неділю, а в інші дні терпіти. Тренування і поступовість вимагається.

   Перший режим. Їжу вживаємо одну добу від ранку до вечора. На наступний день зранку кишечник очищаємо клізмою завжди. Поті їжу і воду не вживаємо дві доби.  Декілька тижнів робимо так. Коли це буде робити легко, тоді робимо так. Другий режим. Їжу вживаємо одну добу, потім їжу не вживаємо три доби. Коли робити це буде легко, тоді переходимо на такий режим. Третій режим. Їжу вживаємо одну добу, потім їжу не вживаємо чотири доби. Четвертий режим. Їжу вживаємо одну добу, потім їжу не вживаємо п’ять діб. Останній режим. Їжу вживаємо одну добу в неділю, потім їжу не вживаємо шість діб з понеділка до суботи. Все.