Народний журнал природної мудрості  osh.kiev.ua

 

Еволюційний рух

 

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Бути таким, як Учитель народу, Бог Землі. Наука Іванова П. К. 

 

№ 12. 2018.02

Земля спільна

 

Зміст

1.Теорія діалектика, три закони

2. Земля захоплена, присвоєна.

2-1. Перша протилежність.

2-2. Друга протилежність.

3. Земля спільна.

3-1. Перша нова протилежність.

3-2. Друга нова протилежність.

4. Цитати Іванова.

1.Теорія діалектика, три закони.

   Закон 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі . Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується переходом до двох нових  протилежних сторін.  Приклад. Дві протилежні сторони є в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Перша протилежна сторона. Люди роблять, щоб мати в житті хороше, тепле. Друга протилежна сторона. Вони отримують від природи погане і холодне – захворювання, нещастя тощо. Між ними є суперечність, бо люди не отримують життя. Щоб жити, люди переходять до двох нових протилежних сторін. Перша нова протилежна сторона. Люди свідомо приймають холод і голод, гартуються в холодній воді. Людина відчуває холод і погане в процесі купання в холодній воді. Друга нова протилежна сторона. Людям стає тепло, добре і здорово після купання. Людина хотіла життя і отримала життя. Суперечність закінчується. 

    Закон 2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру початкового ступеня розвитку. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвитку об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадковий стан. Приклад. Еволюція людства. Ступінь 1. Практика загартування домінує в людей. Ступінь 2. Заперечення загартування. Вчення Христа домінує. Ступінь 3. Подвійне заперечення одного загартування і одного вчення Христа. Синтез або сума загартування і вчення Христа домінує в людства.  

    Закон 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. Приклад. Еволюційна послідовність. № 2. (Вікіпедія. Діалектика). 

 

2. Земля захоплена, присвоєна

2-1. Перша протилежна сторона

   Суспільство, в якому земля захоплена, присвоєна. Дві сторони є в природі: хороше і погане. Ми, всі люди, стараємося робити так, щоб нам у житті було добре. Земля є джерело життя у нас. Ми доглядаємо за нею, землю оремо,  зерно сіємо для продукту, урожай збираємо. Живемо добре за рахунок цього. Кожен господар облюбував землю, обгородив, присвоїв, назвав своїм ім'ям, сказав «це моя земля», побудував житловий дім, живе добре. Він робить на ній, що хоче. Вся територія на планеті Земля розділена між національними державами, вона огороджена кордонами, котрі охороняються, до них не підходь. Люди роблять там, що хочуть. З надр землі викачують руду, вугілля, нафту, газ тощо. Цим усім користуються, живуть добре.    

2-2. Друга протилежна сторона

   Природа відповідає сама на наше хороше життя на присвоєній землі. Дві сторони є в природі: хороше і погане, котрі існують в єдності. Одна без іншої не існує. Природа дає людям сама такі умови, що їм почувається погано. За землю вічно існує війна смертельна, між людьми ненависть, убивства, незадоволення, втрачають здоров'я, смерть, люди за землю вмирають. Створили ядерну зброю, якою воювати не можна, бо буде знищено все на Землі. Люди не живуть, а поступово умирають. Суперечність є між двома протилежними сторонами. Люди хочуть жити на землі, а отримують смерть.

 

3. Земля спільна

   Суперечність може бути закінчена через перехід до двох нових протилежних сторін, які пропонуються.

3-1. Перша нова протилежна сторона

   Суспільство, в якому земля є спільна. Суспільство будується за діалектичним методом: хороше отримаємо через прийняття поганого. Люди вважають всю природну землю спільною, котра не захоплюється, не присвоюється до свого імені. Це прийняти для людей дуже погано, вони звикли мати своє. За природним законом, свого немає в природі, власності немає, власника немає. Все є спільне, його не можна називати своїм іменем. Межі на землі не можна мати. Іванов дав приклад ставлення до землі, він дав приклад користування землею. Він оголосив спільним усіх людей усього світу Чувілкін бугор в селі Оріхівка. Це є наше райське місце.     

3-1. Друга нова протилежна сторона

   Як природа відгукнеться на наше прийняте погане? Природа створить сама умови, в яких люди будуть мати хороше почуття, за наше прийняте погане. Війна за землю  припиняться назавжди, зброї не буде, щоб воювати. Любов проявиться між людьми, люди будуть дуже любити один одного за це. Природа не буде карати людей хворобами, люди умирати перестануть. Люди не будуть красти, убивати. Райське  життя буде на землі, люди побудують рай на землі, безсмертя завоюють. Люди будуть жити. Буде біологічна і соціальна еволюція людини. Людина як вид буде жити вічно.   Суперечність між протилежностями буде закінчена. Люди народжуються для життя на Землі, і люди будуть мати умови на Землі для життя.

 

4. Цитати Іванова

   6010:125.  Земля є не чоловіка, і будинок не його. Тільки тіло є його за законом. Він може розпоряджатися своїм тілом, але не збагачуватися цим добром. Це добро все є природне. Воно породжено для свого шляху для того, щоб пожити  легко без усякої крові, без усякого муки один час. А чоловік примусив камінь  лежати в фундаменті вічно, іншу тварину  підкорятися вічно. Тільки зараз чоловік знайшов цю таємницю, узнав її, і застосував на собі, що це буде неправильно, що ми живемо за рахунок власного свого імені.

   6506.10:85.  Хто давав право людині до свого імені привласнювати, і назвати, це нашого імені земля. Свого  немає в природі, приватної власності немає. 6508:99. Один каже, це моє. І інший не відкидає від себе, теж каже: це добро, яке я робив сам, воно належить мені. 100. Ти не хвались, і не кажи, що це твоє місце, на якому ти 30 років працював.  

   7104:56. Люди зробили на землі межу. А портрет каже: це нісенітниця така, яку можна зжити шляхом свідомості. Ми не маємо права називати своїм. Це все є чуже природи. Сильний нападає на безсилого. Це було, це є, і буде воно між нами в природі на цьому місці. Ми захопили його, зручності для життя зробили на ньому. 48. Нам треба місце обгороджене, в якому доводиться жити багато, вміло. Я місце не визнаю, і не хочу мати його так, як мають його всі.   7005.25:190. Він не хоче, щоб люди з людьми воювали за землю, бо земля людей спільна. Вона нічого не дала нам, ніякого реального діла. Люди як жили, так вони живуть зараз, не задоволені нашою землею. 191. А земля – це є таке джерело, воно може давати нам урожай, а може і не давати. Залежить від усіх нас, людей.

  

7309.12:142. Немає власності в житті, щоб було це місце моє. Навіть дорогу, по якій проїжджаєш, не можеш присвоювати. Ми присвоюємо даремно до свого імені. Земля змінюється, як вода.

    7309.26: 110. Земля є не людська, як вони розуміли. Ми примушуємо землю технікою родити великий урожай, але нам мало цього. Ми кричимо і робимо ще більше. Це добре, що землі багато у нас, а багатств ще більше. Ми побудували на ній заводи. Машини всякого характеру є в нас, лише б захотів цяцьку зробити. Ми веземо її на міжнародний ринок. Природа є багата у нас, ми торгуємо нею, багатіємо за рахунок цього. 118. Бог говорить нам усім. Будете покарані природою, помилування не буде нікому. Природа є нічия. Вона не міняється на золото, і вона не буде продаватися ніким. Вона буде людиною зберігатися через її діло, одне для всіх. Ми будемо робити природі хороше. 119. Війна замириться тоді, битви не буде ніякої, коли люди визнають Бога, і вони будуть кричати про нього. Люди не будуть нападати на людей, мир восторжествує між людьми. Він візьметься людей судити тоді. Хто вам давав таке право, щоб природу примушувати. Або кому давалося це діло, щоб довелося воювати з нею.  7406:54. Самовільного захоплення немає в еволюційного чоловіка. Він повинен бути нижче від усіх і корисний для всіх. Природа оточила його, вона дала йому силу. Починай.  Не визнаю своїм будь-що. Стою на місці, а місце є не моє. Я поступаюся, даю іншому. Ось це і є еволюційна дія.

 

   7406:27:101. А коли ми знайдемо ці якості в природі, оточимо ними себе так, як оточив сам себе Іванов. Він не привласнює це до себе, і не говорить, що це його знайдене в природі. Він стоїть на своєму місці, він не заважає нікому. Він каже, я місце не захоплював, і не привласнював його, і не називаю його своїм. Якщо воно потрібно буде тобі, я поступлюся ним тобі. 163. Вони є залежні від умов з першого дня. Стіл потрібен був їм, і шматок хліба для нього. А земля стала нам давати його через працю. Ми захопили її, ми з нею весь час, про неї думаємо. Вважаємо, вона своя є земля. Ми воюємо за неї, як джерело, весь час.   164. А раз війна є в нас між собою, значить, уже погана штука. Кров тече з людини. 187. Ця їжа дається не так просто, її треба добувати в праці. Ми, всі люди на землі, живемо за рахунок природи. Нікому ніяк ніде не давалося повного права займати своє особисто в світі місце. Всі люди до одного чоловіка оточили себе своїм власницьким індивідуальним життям.

   7412.20:60. Земля не чиясь, а вона природна, нехай люди користуються нею.   7704:42. Хороше місце не будемо вибирати, не будемо присвоювати його до свого імені, як своє місце. Ти живи краще так, і горнись до повітря, води, землі. Це є великий порятунок твій у цьому.

 

7712.03:59. Человек находит такое вот место, он облюбовывает.59. Людина знаходить таке ось місце, вона облюбовує.На нем, как на своем, начинает жить. Починає жити на ньому, як на своєму.Огораживает своим забором, ставит дом жилой для себя, делает убежище животному. Огороджує своїм забором, дім ставить житловий для себе,  притулок робить тварині.Это все присваивает к имени его. Це все привласнює до імені його.Он во двор живое с природы тащит, а со двора – мертвое. Він тягне у двір живе з природи, а з двору виносить мертве.Он там умирает. Він помирає там.Его как мертвеца в гробу со слезами несут на могилу, в землю закапывают. Його як мерця несуть на могилу зі сльозами, закопують у землю.Это его вечное место, там в прахе лежит. Це є його вічне місце, там лежить у праху.Такой поток. Такий потік.Твое дело делается природой. Их как таковых земля тащит магнитом. Земля тягне їх, як магніт.Они это сами сделали, их она заставила в этом умирать. Вони зробили це самі, вона примусила їх у цьому вмирати.Это место захвачено в природе не для жизни, а для смерти. Це місце захоплено в природі не для життя, а для смерті. Присваивать это место к своему имени, вечно живое неумирающее, никак никому нельзя . Привласнювати це місце до свого імені ніяк нікому не можна.А мы с вами это вот делали, делаем, и будем мы с вами делать. А ми з вами робили, робимо, і будемо ми з вами робити це.Это мы в этих условиях умирали, умираем, и будем мы умирать. Ми вмирали, вмираємо, і будемо ми вмирати в цих умовах.

   7906:20. Свого нема в житті в людях. Спільне надбання природи. Будь-який чоловік може напасти на власне індивідуальне місце. Чоловіку мало свого, він хоче чужого. Треба придбавати таку сильну зброю, щоб сильний відібрав нею у безсилого. 132. Свого нема в природі, все є спільне, живе енергійне, природне невмираюче. Повітря, вода, земля – вони є рідні всіх наших людей. Вони мають цим усім розпоряджатись, не присвоювати, як це робиться людьми. 133. Своїм ім'ям називати не можна, бо буде чуже. А між своїм і чужим є ненависть, зло. 135. Ніхто не дав права і не дасть людей присвоювати, робити своїми. Вони живі, не підкоряються тобі як ватажку.

 

   7911.19. Це така ненависть сусіда до сусіда. У нього є, а в мене нема. А свого власного в природі нема, все спільного характеру. Ми поділилися в цьому, своє вважаємо, а чуже ні. Свого нема і чужого нема, є спільне. 20. Один одному не уступають, а ричать, як звір, хочуть довести свою правоту. Вина є всіх ватажків, котрі противляться, не хочуть уступити своє облюбоване в природі це місце, воно ними присвоєно. Обидві сторони говорять, це місце є наше чи моє.

   7804:173. Свого ні в кого нема, є одне Боже, природне. Це все є людське, але не власне, не індивідуальне, тепер спільне благо всього життя, котре робиться в природі чоловіком.

   7812:191. Війна починається через місце, а життя вводиться  через  любов.  

   8001:81. Власника, власності в людях нема, усе є природне спільного характеру.

   8009:3. Свого нема в природі, а все воно є чуже. Йому ніякого права не давалось, він зайняв це все самовільно. 37. Не присвоювати, а поступатись. Він хоче зайняти твоє місце, ти поступись йому, але не говори, що це є місце «моє». Такого місця свого нема в житті. Є місце природне. Бачиш його неприємність, він іде, хоче перешкодити тобі своїм злом. Ти є розуміюча особа, твоя ввічливість, повинен зупинитись, і дати дорогу йому з любов'ю. Ніякий звір чи ворог не піде на тебе, ти будеш урятований у житті своєму.

 

  38. Це є природа, не присвоюй місце до свого імені, і не говори: це місце моє. Сусід твій є нехороший, він дивиться через стіну. Йому хочеться знати про твоє наявне. Ти не даєш йому. Воно твоє, а він так хоче мати це, а сил нема таких. Він вирішує напасти крадіжкою, щоб не попастись, ти будеш правий. Якщо тебе не піймали, ти не злодій.

39. Не вмієте жити по-природному. Відмовтесь, не вважай сусіда чужим, ти живи, як із своїм. Не жалій нічого, діло його люби душею й серцем, тоді війни не буде. Своє місце не визнавати. 45. Ця вся зброя залишиться безсилою, вона нікому не буде треба. Люди відмовлять собі, не будуть робити цього більше, чоловіка не будуть убивати  за землю. Це є спільне надбання всіх людей. А воно є чуже тепер, не своє, тому ми умираємо. Природа недолюблює нас за наше таке діло. Ми бережемо зло, як око, хочемо доказати комусь, а самі винуваті в цьому. Ми вмирали, умираємо, і будемо ми вмирати. Це наша з вами не слава. 175. Ми дивимось через стіну, бачимо чуже. Ми заздримо їм, а хвалимось своїм Убивство породжується через свою власність. А раз убивство є між сусідами, не гріх у природі воювати. Війна така є в житті неминуча. Один одного не жаліє, а виводить з життя геть. Це ми зробили самі таке.

 

   8102:5. Землі своєї не видно, є своє тільки тіло. Свого не було в людей такого.  Все є чуже, природне. Хазяїна нема від цього всього. Свої люди стали мати чуже. Ніхто не піде на тіло своє війною. А на чуже? Кожний чоловік піде на чуже, він буде правий. Чуже є наше, їхнє теж чуже. Якби цього не було в житті нашому, такої війни в людях ніколи не було. А якщо ми з вами оточені чужим, то чому сила буде мовчати в житті. 26. Моя ідея така: треба відмовитись від чужого. 34. Своє – це є його тіло.

35. Ворога не було в житті, і не буде його. Він зробився в цьому ділі, у цій науці. Це все чуже відійде, його не буде більше між нами такими завдяки цьому всьому моєму ділу. 49. Ми всі живемо в чужому, у природному. Вона нас жене з дороги за те, щоб ми не вбивали, не крали, не присвоювали до імені свого.

93. Людська радість, вони одержали прибуток, тут же втрата взялась десь, хвороба людського життя. Вона забрала його з путі за це саме. Так це не обійшлось в житті в природі за те, що чоловік зробив над природою. Він скопав землю, туди посадив зерно, а це зерно дало багато  зерна. Уже це є технічна така сторона, зовсім чужа, зроблена в природі в житті його за рахунок природи, за рахунок її умов і всіх можливостей.  94. Природа не дає так даремно своє тіло, вона відбирає: твоє життя за це.