Народний журнал природної мудрості  osh.kiev.ua

 

Еволюційний рух

 

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Бути таким, як Учитель народу, Бог Землі. Наука Іванова П. К. 

 

№ 5. 2018.02.

Люди і незалежність

   Люди і незалежність – люди залежні та незалежні, суспільство як діалектичні дві протилежні сторони, котрі в єдності і суперечності. Наука еволюція людини і суспільства на основі теорії діалектики і практичного досвіду Порфирія Іванова.

Зміст

1.Теорія діалектика.

2. Залежність людини від природи.

2-1. Перша протилежність.

2-2. Друга протилежність.

3. Незалежність від природи.

3-1. Перша нова протилежність.

3-2. Друга нова протилежність.

4. Тріада. Три етапи в розвитку суспільства.

5. Цитати Іванова.

 

1.Теорія діалектика, три закони.

   Закон 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі . Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується переходом до двох нових  протилежних сторін.  Приклад. Дві протилежні сторони є в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Перша протилежна сторона. Люди роблять, щоб мати в житті хороше, тепле. Друга протилежна сторона. Вони отримують від природи погане і холодне – захворювання, нещастя тощо. Між ними є суперечність, бо люди не отримують життя. Щоб жити, люди переходять до двох нових протилежних сторін. Перша нова протилежна сторона. Люди свідомо приймають холод і голод, гартуються в холодній воді. Людина відчуває холод і погане в процесі купання в холодній воді. Друга нова протилежна сторона. Людям стає тепло, добре і здорово після купання. Людина хотіла життя і отримала життя. Суперечність закінчується. 

    Закон 2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру початкового ступеня розвитку. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвитку об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадковий стан. Приклад. Еволюція людства. Ступінь 1. Практика загартування домінує в людей. Ступінь 2. Заперечення загартування. Вчення Христа домінує. Ступінь 3. Подвійне заперечення одного загартування і одного вчення Христа. Синтез або сума загартування і вчення Христа домінує в людства.  

    Закон 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. Приклад. Еволюційна послідовність. № 2. (Вікіпедія. Діалектика). 

 

2. Залежність людини від природи

Перша протилежна сторона

   Люди є залежні від природи. Вони їдять досита щодня, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Ці блага  придбавають у природі через фізичний і розумовий труд. Вони природу не люблять, не загартовуються. Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Залежні люди люблять одну сторону, щоб їм було в житті добре і тепло. У двох словах, живуть  добре і тепло. Люди є залежні при  всіх соціально-економічних формаціях в природі. Люди живуть за рахунок чужого, у природи крадуть, убивають живе, поїдають. Люди не люблять у природі холодного і поганого, захищаються від природи, не живуть по-природному. У суспільстві був цар і капіталізм, потім ввели соціалізм, який істотно не змінив життя людей, залежність залишилася. Колективна власність є замість приватної власності. Багаті і бідні є, експлуатація є. Люди хворіють, вмирають. Режимна тюрма і лікарня є в суспільстві. Війни є постійно між державами, народами, між вірами. Люди захоплюють природу – повітря, воду, землю – все це присвоюють до свого імені. Вони втомлюються у процесі діяльності, втрачають здоров'я, хворіють, медицина, лікарня лікує їх. Здоров'я продається і купляється. Люди помиляються, робляться злочинцями, юстиція судить їх, саджають у в'язницю. Люди живуть за гроші, котрі заробляють на виробництві. Все продається і купляється за гроші.  Люди вірять в невидимого Бога, йому моляться в церкві.

 

Друга протилежна сторона

    Дві сторони є в природі, котрі в єдності і боротьбі. Природа сама дає всім людям життя холодне і погане за їхнє прийняте хороше і тепле. Глобальні проблеми виникають у житті людей: збереження здоров'я, загроза ядерної війни, збереження природи, бідність, незадоволення, ненависть між людьми, тероризм, в'язниця, лікарня, смерть. Люди не живуть, а поступово вмирають. Відсутня біологічна еволюція, людина як вид поступово вмирає. Люди є незадоволені через смерть, прогнали царя і капіталістів у боротьбі, комуністи забрали владу, стали будувати колективно соціалізм. Люди залишилися незадоволені. Війни забирають життя. Смерть забирає життів ще більше, як раніше. Люди роблять у природі діло, люди відповідають за це перед природою.  Суспільство перешкоджає людині, яка еволюціонує. Еволюція людини не відбувається. Існує суперечність між протилежностями. Люди хочуть життя, а отримують смерть, хочуть хорошого, а отримують погане.

 

3. Незалежність людини від природи

   Суперечність закінчується через перехід до двох нових протилежностей, котрі пропонуються.

Перша нова протилежна сторона.

   Незалежність людини від особи і потреб (їжі, одягу, житлового дому). Дві сторони є в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Незалежність твориться за діалектичним методом: через прийняття поганого отримати хороше. Людина має в житті холодне і погане. Це наука загартування, жити по-еволюційному. Біологічна і соціальна еволюція відбувається в таких умовах. Людина прагне бути незалежною від природи, тобто бути без потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина сама стає Богом, віра в невидимого Бога заперечується. Іванов займався загартуванням у природі піввіку, знайшов науку загартування. Іванов пропонує всім людям у своєму житті прийняти загартування. Люди мають свідомо творити в природі такі дії, які будуть давати погане і холодне, хороше і тепле почуття. Треба любити природу, прагнути не захищати своє тіло від природи одягом. Любити однаково в природі погане, холодне, хороше, тепле.

 

    Порфирій Іванов сам загартовувався, не застуджувався і не хворів, і учив людей, щоб через загартування запобігали всякому захворюванню. Іванов приймав бажаючих людей і давав усно заповіді, які колись створені людьми в процесі біологічної еволюції. Це є відомі п'ять заповідей. Ці заповіді Іванов також дав усім людям під назвою «Дитинка». Перемагати в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість – це погане. Людям треба вчитися на бугрі бути без усяких потреб. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Іванов є для людей живий приклад незалежності від природи. Іванов, як представник нового людського виду, у процесі еволюції вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, вони є безсмертними. Людина має бути незалежною, прагнути бути без усяких потреб, їжі, одягу, дому. Паршек говорив, що еволюція – це свідомо не вживати їжу, наше свідоме терпіння без їжі має поступово рости. Він дав приклад терпіння без їжі 24, 42, 66, 108 годин у тиждень. Потім шість діб в тиждень не вживати їжу, два тижні, місяць без їжі.

 

   Нове еволюційне суспільство.  За наукою Іванова, новий суспільний лад буде після комуністичного ладу. Він назвав його «еволюцією». Іванов описав у своїх працях, яким має бути новий суспільний лад. Нове суспільство буде побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сім'єю. Бажати і робити людям те, що собі хочеш. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму, і не заважай іншим. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати до свого імені землю. Не говорити і не робити несправедливо. Життя є однакове у всіх, зарплата є однакова у всіх дорослих і дітей. Діти є на утриманні суспільства, а не батьків. Прощати людям провини їхні, не судити, не саджати у в'язницю. «Я прийшов на землю цю вас учити не такому. Думка така є у мене: зрівняти вас усіх, щоб ви були однакові, жили мирно, без усякого зла. Щоб ви не робились між собою ворогами, проявили свою любов». (Іванов. 1978.04:38). В'язниці нема в суспільстві. «Треба простити людям в їхньому ділі. Свідома думка народиться в них, оточить їх вченням Учителя. Він не буде попадати більше у в'язницю, у лікарню. Буде жити за ділом Бога, не буде красти ні в кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім'єю». (Іванов. 7804:30).

 

   Всі люди в своєму житті запобігають захворюванню за допомогою загартування, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має сам загартовуватися і вчити всіх інших цьому. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Отже, суспільний лад еволюційний є досконаліший, кращий, легший, ніж у старих залежних людей. Люди зроблять рай на землі, виженуть смерть від людей. Всім люди є свідомі, вони не будуть без свідомості, праці Іванова є для навчання. Праці Іванова – це є життєвий закон прямої дії. Всім треба читати, розуміти, виконувати.

    Іванов наперед сказав, коли прийде еволюція: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, природа стоїть горою за це. Вона не дає свою згоду, що вона буде тепер. І вона вказала про це діло, що воно буде, здійсниться 1989 року, усе прийде на своє місце. Природа скаже за мене правду свою завжди». 8109:68. Люди визнали Іванова як Бога в 1989 році, підтримали його ідею, еволюція почалася в 1989 році. За наукою Іванова, початок еволюційного суспільного ладу буде одночасно з кінцем комуністичної системи. За його пророцтвом, еволюція прийде в 1989 році, значить, у цей час буде кінець комуністичної системи. Це пророцтво здійснилося. Комуністична формація в Україні закінчилася в 1991 році, коли Україна-Русь стала незалежною. Це пророцтво здійснилося. Еволюцію треба вводити шляхом реформ, без насилля, нікого не примушувати, щоб своє зробити, і нікому не заважати. Між людиною, що еволюціонує, і суспільством незалежних людей нема суперечності.  

  

Друга нова протилежна сторона

   Дві сторони є в природі: хороше, тепле, погане. холодне. Природа сама дасть людям хороше за свідомо прийняте погане. Це є здоров'я, життя вічне, задоволення, любов, воля, вирішення всіх глобальних проблем людства, не будуть попадати у в'язницю і лікарню. Люди живуть по-еволюційному. Людина сама стає Богом, тобто досконалою. Не буде війни між людьми і природою, не буде зброї. Нема в'язниці, лікарні. Воля, рівність, справедливість. Люди не хворіють, не попадають у лікарню і тюрму. Еволюція біологічна і соціальна відбувається. Суспільство сприяє біологічній еволюції людини. Нема експлуатації. Всі люди живуть однаково, рівно. Всім буде добре. Природа дає людині загартованій здоров’я, життя. А раз людина не хворіє в своєму житті, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо переважно через свої хвороби люди вмирають. Природа утворює хворобу людині за вчинки, забирає життєві сили, і людина вмирає тоді. Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, «Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне, погане, тепле, хороше), той живе вічно в природі, слава йому в ній». (Іванов. 7804:60).

 

Еволюція людини почалася через Іванова з 1989 року, вона продовжується, і буде вічно, число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший еволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Отже, Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними. Люди займуть райське місце на землі, зроблять людський рай на землі, завоюють безсмертя. Між людиною і суспільством немає суперечності. Суперечність закінчиться через дві нові протилежності. Люди хочуть жити, і люди будуть мати вічне життя.

 

Тріада. Три етапи в розвитку суспільства. Отець, син, еволюція.

      Еволюція суспільства. Ступінь 1. Люди залежні від особи і потреб (їжа, одяг, житловий дім). Це відповідає суспільно-економічній формації за царя і капіталізму. Цар-батюшка управляє суспільством. Багаті і бідні, експлуатація є тут. Люди зробили в'язницю і лікарню для народу. Іванов дав назву ладу «отець». Війна є між народами, хвороба, смерть прогресує. Люди вірять у невидимого Бога, моляться в церкві. Ступінь 2. Лад за отця не задовольнив людей через смерть людей, люди його заперечують і скасовують у боротьбі. Цей стан відповідає суспільно-економічній формації соціалізму. Колектив управляє державою. Іванов дав ладу назву «син». Тут режимна тюрма і лікарня є. Багаті і бідні є, експлуатація людини є. Війни між народами є, смерть людини прогресує. Люди при цьому ладу вмирають більше, ніж раніше. Цей лад не задовольнив людей. Ступінь 3. Один отець і один син заперечуються. Подвійне заперечення. Незалежність від особи і потреб є в суспільстві.  Люди практикують свідоме терпіння без потреб їжі, одягу, житлового дому за системою, терпіння росте щодня. Це синтез. Це етап суспільного життя без потреб. Іванов дав назву ладу «еволюція». Нема залежності від особи, і нема залежності від потреб.  Відбувся перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості початкового стану, фіксує спадкоємність розвитку.   Іванов говорить про три історичні періоди. Бог отець є цар і капіталізм. Бог син є соціалізм, Бог дух святий є еволюція. Іванов ввів у життя людей дух святий, тому він називається Бог дух святий. Віра в невидимого бога заперечується. Люди вірять в живого Бога чоловіка. Деякі країни мали соціалізм, і вони від нього відмовилися. За наукою Іванова, тепер еволюційний лад може вводитися в них. Новий лад має вводитися без насилля, шляхом реформ, щоб нікому не заважати.  Спочатку треба зрозуміти необхідність переходу до еволюційного ладу.

 

Цитати Іванова

   6201:112. Я роблю хороше для всіх, навчаю до здоров'я, як потрібно здоровому чоловікові бути незалежним від природи. Вона перестане бути мачухою над чоловіком, а буде другом за мій вчинок, що я роблю. А треба дружити з другом, а не боротися за своє існування.

   6607.09: 26. Бог – це є чоловік такий самий, як і ми. Він ступає дорогою тільки не нашою. Ми користуємося  хорошим і теплим у природі, а він не визнає це все наше. Куди ви діваєте погане, холодне. Це є теж природа, така сама. Ми, всі люди, не віримо цьому. А він же живе між нами, ходить не в такій формі, і не чекає свого дня.  Нам усім доводиться дочекатися свого дня.  Він каже, що не заслужив  перед природою відповідати. 27. А в Бога місця вистачить, лише б чоловік погодився зробити те, що добре всім.  Бог був, є, і буде з нами.  Він не прийде до нас, і не буде нас судити за наше погане, зроблене нами.  Ми повинні зізнатися, що ми не робили чого-небудь хорошого, щоб Бог погодився з нами. А що ми робили в природі, щоб було нам самим добре?  Ми з вами робимо все, нам робиться від цього недобре, ми хворіємо і застуджуємося. Якби ми робили по Божому, ми з вами не боялися природи і не ховалися в будинку.

 

28. Що зробили такого хорошого, щоб природа не карала нас? Та нічого, крім поганого. Ми бачили де-небудь у природі за весь час, що прожили між собою, щоб Бог жив і нас по-своєму вчив?  Агітація є гнила в нас. Говоримо, що Бога немає, ми не віримо йому. Він і не просив, і не просить вас, щоб ви вірили йому так. Навіщо одягаєтеся, навіщо їсте, або живете в домі? Може це рятує вас у житті. Ви захопили своє місце. За це вб'єте іншого чоловіка.        

    29. Бог не заповідав, щоб молодь, народжена в житті, виносила старих людей, і закопувала в землю. Це є потік людей такий. Всі люди є залежні від цього. А Бог є незалежний. Він поділився з нами, не хотів іти по дорозі нашій, взяв свою погану і холодну. 30. Думка у Бога не така, як ми маємо її. Ми з вами тільки піднялися з ліжка на свої довгі ноги, які будять, стали ходити назад, вперед. Наш одяг, зроблений нами, висить на нас. Ми повісили його від природи, щоб він не допускав свої природні сили, котрі через живе тіло живлять. А ми не віримо цьому, намагаємося нагодувати себе через зуби, через рот. Ми ковтаємо живе і мертве, яке краще, жирніше, солодше. Ось що ми з вами робимо.  Беремо хороше і тепле на себе і в себе. А що виходить згодом? Ми робимо погане природі в очі, що Бог не рекомендує.         

 

    6608:159. А хто є з Богом, той вмирати не буде ніколи. Це незалежна в природі сторона від Бога, вона не буде вмирати на будь-якому чоловікові. Це природа, вона зберігала, зберігає, і буде зберігати чоловіка, якщо він буде робити діло Бога. Любити природу, і хороше, і тепле, і холодне, і погане. Чоловік буде не однобокий, а з кругозором у всьому напрямку, Бог землі буде тоді. 6612.10:172. Висновок такий. Незалежна сторона, знайдена в природі на чоловікові Іванову, практично доводить усьому світу, що можна добитися великого через діло, зробитися Богом усьому в природі. Не знищувати, а зберігати себе, як око своє. Так не треба примушувати природу, щоб давала і давала без кінця. Незалежна сторона має мету бути здоровою людиною, не застуджуватися і не хворіти, що найголовніше.

   6611.14:29. Завойовуєш незалежність із цим вченням. А незалежність вчить людину  самому бути здоровою людиною, яка про себе турбується і вболіває за іншого. Ми з вами, люди, хочемо отримати хороше від природи з хорошого, це ніколи не буває. Ми отримуємо хороше з поганого.

 

     6612.31:40. Хіба це радість, лягти  в землю назавжди? Невже це незрозуміло для нас. Холод і погане не випробуваний ніким. Любов до природи – це є істина. Треба буде людині сприймати всім тілом. Не відвертатися від хорошого і теплого, а також холодного і поганого. Ми з вами, всі люди, учимося для того, щоб свого близького залишити позаду, а самому йти. Не любити людей темних. Це є правда? Велика несправедливість перед природою і людьми.

   6612.31:85. Апетит розвинений у тебе. Чоловік розвинув його на собі. Зумій призупинити його. Стіл розкрили для цього. А ти зумій, відмовся свідомо в терпеливому  труді. Я народився для того, щоб зустрітися з природою не таким, як це треба. Людина зобов'язана знати і хороше, і погане, і тепле, і холодне для вивчення живого факту. Любов у всьому. 86. Зима кліматична, вона примушує бути Богом землі. Якби Бог був проти цього зробленого діла, він би завадив нам. Він дав свою волю нам робити та подумати. Не знає, що буде далі. Чоловік народився для життя, а сам знає мало. Треба знати більше, але не робити будь-якого діла. Бог допомагав у слові. Чоловік народжувався з ним. Одягався з допомогою його, примушував їсти. Він будував дім.

 

   6612.31:148. Залежність є нехороша сторона, примушує людину, не під силу жити. А за всім правилом, чоловіка треба просити, благати просьбою, щоб він не робив це, від чого стихійна смерть виходить. 6712.20:63. Треба будувати не економіку, а бідність вводити свідомо. Жити не однобоко, а з кругозором і світоглядом. Треба любити хороше, тепле і погане, холодне.   

   7202:58. Це неправда їхня. Вона була, є, і буде між цими людьми. Свого природного тепла немає у них усередині.  Як вони народилися в природі? Всі до одного чоловіка природним порядком. Але їхні батьки зустріли по-своєму за звичаєм, як зберігають квітку кімнатну. 59. Тіло дитини не розвивається в цьому всьому, а воно живе в умовах, втрачає своє тепло цією чужою ніжністю. Людина є кімнатна квітка у нас.

   60. Тіло є хворе, вже ворог напав,  лікар вважає. Це природа простудила його, він захворів, він же залежний у природі, чоловік без сил, тепла природного немає у нього.  Він не може зробити сам цього, і лікарі створити тепло не в силах цьому хворому. Він не ходив у природі по снігу, по морозу в житті своєму, він боїться цього. А хто боїться, той не воїн. Всі люди вмирають у цьому. І шприц не дає тепла людині живій, також таблетка не дає, і ніж. А сила людини є за заслуги в природі. Воля Бога дасть, він господар, він любимий друг у цьому, живе разом з повітрям, водою і землею. Вони допомагають Богові створювати це тепло від самих ніг і до самої голови, струмом, електрикою. 

 

   61. Не вмієте, відмовтеся від цього вашого лікування, яке допомагає. Люди лежать без тепла у вас на ліжку, мучяться без тепла. Дайте волю Богові в цьому.  Він поставить хворих усіх на ноги конвеєром. 170. Бог доб'ється  свого наявного в житті своєму, він не потребує нашого наявного. У вас усіх до одного чоловіка на нашій рідній землі немає свого тепла. А якщо природного тепла немає всередині, ти візьмеш його звідки, якщо холод дає тепло  тілу будь-якому. А ми боїмося його. А якщо ми боїмося холоду, ми є не вояки в природі, природа не любить нас за це. Нам треба писати і співати про живого природного чоловіка давно.

   7204:148. Я, як Учитель усього народу всього життя, один з усіх нас, прийшов на нашу землю для того, щоб природа змінила в цьому свій напрямок між людьми. Люди жили погано і важко, вони вмирали, природа проганяла їх із землі. 174. Я живу не так, як ви живете. Моя природа є дуже сильно холодна, і мені є погано, гірше не може бути від цього. Але ми отримуємо своє здоров'я від цього поганого і холодного. 7210:156. Треба робити людині не по-людському. Свій потік треба змінити. Цей старий не годиться нікуди, кинути ззаду, а взятися за новий. Ми пожили добре, тепло та сваволили. А зараз веде нас до одного цілого. Треба приготуватися зустрічатися з життям, щоб було холодно і погано.

  

   7309.12:74. Я не хочу в природі поганого, хочу хороше в природі. Я не визнаю в'язницю, і не хочу лікарню. Це я сам захищаю чоловіка не багатого, а хочу допомогти бідному, хворому. 90. Я вважаю, краса та, яка людьми носиться, навіть є злочин. 91. Ми повинні ввести любов і повагу всіх між людьми і природою. 99. Всі люди живуть за гроші, тільки вони отримують неоднаково. Це є їхня одна помилка. Бог є не на боці сильного, Бог захищає ображеного. 33 карбованця на кожну людину. Ми будуємо таке життя. Якщо буде мало нам цього, прибавимо всім тоді. Це буде справедливе життя, одне з усіх не ображене. Людина буде знати про життя, для чого вона будує. 100. Чоловік не буде залежний, щоб чоловіка змушувати. Якщо потрібно буде робити, попросимо. 113. Якщо Іванов зробив це діло, чому не зможе зробити інший. Іванов ніколи не привласнював цю ідею, і він не зможе привласнювати її. Це ідея народна еволюційна, не залежить ні від кого ніде ніяк. 122. Закон людського життя є найгірший на білому світі. 186. А в мене секретів немає, одна з усіх правда незалежність є в природі, сила одна з усіх. 142. Немає власності в житті, щоб це місце було моє.

 

   7309.26:26. Велика природа дає наше здоров'я. Вона має повітря, воду і землю в себе. Бог говорить нам про все їхнє діло. Це є мої милі невмирущі друзі. 77. Як виліковується рак шляхом вчення Іванова? Це ідея є не людська, а Бога. Він лікує рак природою. Людина, яка захворіла на рак, вилікувалася засобом Іванова. 83. Найголовніше в житті, це запобігти будь-якому захворюванню. 114. Нам треба одного чоловіка, щоб він зробився такий, як Іванов примусив себе. Мало того, що він загартувався. Він передає сили свої через себе, допомагає ображеному хворому. Хворий повертає здоров'я назад.

   7309:173. Треба нам усім жити в природі однаково. Чоловік, який би він не був, і де б він, і як не знаходився, йому як людині повинна виділятися для проживання мінімальна зарплата. Примушувати людину не можна. Якщо треба, є просьба в природі. Вона повинна бути перед усіма. 174. Люди повинні знати. Якщо буде треба працювати в природі, ми всі будемо прагнути до цього. А не буде треба працювати, може, ми обійдемося без труда. А якщо треба буде працювати, то ми підемо свідомо самі в труд. І ми будемо працювати там, де це треба. Тільки зарплата буде одна. Якщо буде мало, ми прибавимо всім, але не одному тому, кому треба. Люди визнають цю просьбу. Вони погодяться з нею, і вони почнуть жити по-новому. Кожна людина огородиться цим. Не буде людей високих, багатих. Якщо треба бути вченому чоловікові, він буде між нами.

 

    7402:39. Ми повинні отримати  утримання на кожну людину 33 карбованці. А коли ми отримаємо це, то ображеного не буде у нас. Ось що відіграє ролі в усьому, ніхто не піде війною на нас. Ми звільнимося в цьому від ворога, не будемо робити те, що роблять люди. Наша ідея буде Божа. Любити природу тілом. Найголовніше, побажати іншому того, чого сам не хочеш. Ось що Бог став мати у себе. 202. Бог малює картину подальшого життя, що не буде грошей. Через це не стане злочинця, заздрість і ненависть пропаде. Райське життя буде в нас. Дружба і любов буде між людьми при такому житті. Ми завоюємо вічне життя завдяки цьому. Люди повинні знати. Якщо Іванову, який знаходиться в прямому контакті з природою всім своїм тілом, добре, то чому буде погано їм, якщо вони підуть по його дорозі. Він робить все один, не змушує кого-небудь йти по своїй дорозі. Якби він примушував, був би його програш. Люди повинні робити це самі свідомо. Він просить природу допомагати йому. 7507:112. Ми – люди невіруючі в Бога, а його народили люди. Він живе з нами, своє діло не забуває. Він один проти тюрми і проти лікарні. Досить держати такі сили під замком. Ми боїмось їх.

 

7606:7. Ми робити наше діло в природі так не звичні. А що вийде? Ми нічого не знаємо. А коли ми оточуємо себе холодом, ми близькі до єства, тепло розвивається в нас, від чого є наше людське життя, воно робиться на чоловікові сильне. А коли чоловік робить, він оточений думкою. Вона примушує його, одне кінчає, а інше починає. Цьому всьому нема кінця. Краще буде нам нікому не вірити й нічого не робити. Це буде істина наша людська, зберегти самих себе в природі за рахунок її повітря, води й землі. 44. Економіка зробила злочинця, а злочинець народив юстицію. Бунтівника судили, посадили в тюрму. Люди зробили в'язницю, вона себе розвила. Якби ми не мали економіки й політики, ми б не робились злочинцями й хворими людьми. 7608:69. Наша велика помилка в цьому ділі, що ми караємо, але не прощаємо чоловікові. Учитель прощає нам, грішним усім, він не карає. Просить нас, щоб ми не робили цього. Вся історія його ідеї, вона ввічливістю оточена, і всі люди роблять це. 84. А моя ідея є не за юстицію, не за медицину. Це є науки старого типу. Люди карають людей, держать у тюрмі та лікарні. А щоб цього не було, і не треба було брати на службу солдата, треба бути на все еволюційним чоловіком.

 

7704:141. А щоб чоловікові помогти, щоб він не робився злочинцем і не хворів будь-якими хворобами, не застуджувався, треба чоловіка навчити такої свідомості. Чоловік не зробиться ніколи в людях злочинцем . 170. У житті нашому треба повітря, вода, земля. Вони дали все нам для життя, а ми з вами відійшли від цього всього.

   7710:9. Паршек є чоловік такий, як усі люди. Він любить хороше й тепле, а також холодне і погане. Завдяки цьому він загартувався в природі, сил набрався, ними оточив себе. Він говорить. Я люблю хворобу будь-якого характеру, я не боюсь ворога. Він нічого не зробить мені, сил нема в нього. Тому люди називають Паршека Переможцем природи. 7712.02:16. Хороші й теплі умови примушували чоловіка вмирати. А от холодні та погані умови примусять жити вічно. 7905:73. Бог не велів навіть продавати, купувати природу. Наша така система розвалиться. Ні капіталісти, ні комуністи не залишаться на своїх місцях, вони умруть, як і не жили.

   7910:45. Люди всіх національностей, вони для Паршека однакові, усі вони жити хочуть. Здоров’я треба, а засобів не знайшли, чоловіка нема. А самі усі люди хворі нічого не роблять. А по-Паршековому, історичному, треба самому позбавлятися від ворога. 66. М’ясо треба йому, хліб, вода треба йому – це все чуже. А жити не можна чужим. Треба навчитись свідомо терпіти в природі.

 

8001:116. А в Паршека нема нічого, крім одного Святого Духа. А він з ним всюди. 163. Природа не дає згоди на це, щоб люди підкорялися людям. Низько кланяйтесь і просіть усіх людей. Здоровайтесь з усіма людьми. Це сама природа зробить у житті без усякої зброї. Учитель зробив своє у людях. Вони прославили Богом його за це діло зроблене. У цьому всьому треба людям допомогти, щоб цього не було в людях. 164. Паршек просить, благає людей із своєю просьбою. Нам усім кричить в один голос: киньте підкорятись управителям. Нехай вони поживуть самі без нас.

   6609.24:60. Треба буде жити за рахунок холоду і поганого. Хороше й тепле один час визнається Богом без усякого штучного.  Бог каже: і навіщо я є Бог. Хіба одяг треба буде мені, або їжа треба буде, або житловий дім. Природа треба мені. Яка б вона не прийшла на землю, вона є близький улюблений і рідний друг для мене. Я, каже Бог, люблю, для мене в природі нема ніякої різниці між зимою і літом. 64. Бог відхилив це діло від себе, ввів важке в цьому ділі терпіння холоду, і голод, від чого робиться погано.   

 

   7507:166. А повітря споживати через гортань природно. Кислоти, вони попадають хорошими з неї, з природи з’являються. Чоловіка держать, як кліщика. Він може ходити по траві, по росі, по грязі, по суші, по снігу тільки роззутим. Це все дає йому приємне почуття для його такого життя. Це – засоби природні: повітря, вода й земля. Я як Учитель знайшов ці засоби в ній, оточив себе ними. Моєму тілу погано, нема красоти на мені, і без одягу дуже холодно. Але я добре зрозумів у цьому, що погане й холодне дає чоловікові хороше й тепле. Ми, люди всі наші на землі, відходимо від цього всього, наближаємось до хорошого й теплого, що і веде нас у природі до відмирання. Гірше не може бути в цьому ділі, ніж чоловік одержав у природі.

   7608:128. Ми прийшли до хорошого й теплого, а відходимо від холодного й поганого в природі. Ми недолюблюємо так природу: своє тіло оточуємо зсередини та ззовні чужим, не живим, бездушним. Ми хочемо жити в цьому здоровими, сильними. Це люди всі хочуть, але ця чара не виходить у них. У них усіх бажання жити добре й тепло, а природа підсовує своє погане й холодне. Вони потрапляють у біду, часто хворіють і вони вмирають завжди. Це умови життя є не кругозорі, а однобокі.

 

   7710:106. Помилка людей була в тому, що стали проти нашої рідної матері природи озброюватися своїм технічним ділом, зробленим штучно, з введеною хімією. Стало жити від  цього добре й тепло. А це добре й тепле веде в житті до холодного й поганого, тобто нашої смерті, котра зустрічає із своїми силами  нашого земного  чоловіка  і хоче відірвати йому  це бажання. Природа є всьому діло. Вона є мати, вона зберігає. Вона може зустріти всякого чоловіка, і нанести йому шкоду будь-якими засобами. Чоловік у природі є воїн, він озброївся для цього діла. Якщо всі природні сили підкоряються його зброї якийсь час, то в інший раз природа, володарка всьому, згорне у баранячий ріг, якщо захоче. А захоче, чоловіка зробить Богом у людях.  

 

   8001:89. Люди не живуть довго через це все. Чоловік, це найголовніше, є мислитель у житті, творець живого, а злякався найголовнішого – природу. Вона є всьому діло, зберігає в усьому, тільки не в мертвому і не в чужому. Усьому діло – це є тіло живе, воно показалось нам усім. Ми подивились на нього в цьому ділі як на свого чоловіка, живого. Страх оточив нас. Ми як такі проживаємо на всякому такому місці. Ми на ньому чужі, і так само чуже село. Ти живеш у ньому чужий, не свій. Все чуже є на тобі, навіть ходиш по чужій доріжці. Весь алфавіт від самої першої букви є чужий. Уся історія всієї теорії чужа, ти думаєш навіть про чуже. Тебе як такого оточує чуже. Так що свого нема в житті. Треба нам, таким людям, у житті навчитись у природи. Я чоловік з усім є між усіма такими людьми чужий. Облюбував це місце. Воно не твоє, а чуже. Ти обгородив його зовсім чужим. Дім поставив на цьому місці. Скажеш, цей дім твій? Його зробили з чужого матеріалу, із природного. Чуже не є твоє. Ти оточений чужим. 90. Це не твоє, а чуже. А ми люди такі, котрим треба не відходити від поганого, холодного. Це життя характерне, живе, пробуджуюче. Воно невмираюче, вічно живе. А тепле, хороше, воно не живе довго, і веде зі своїм добром себе до поганого, холодного. Це кінець йому всьому, далі одне ціле, це буде нашому тілу смерть, кінець на віки-віків.

 

   8009:110.  Вони робили це ось у себе, щоб жилось їм у цьому добре і тепло. А погане, холодне де ж ділось у природі? Воно приходить до нас через це діло. Ми в процесі цього всього зустрічаємось із цим ділом, природа  оточує нас, вона створює нам це ось. Ми робимось хворими в цьому. Що поробиш у житті своєму, якщо треба для життя свого, а його нема. А раз нема, що ти зможеш зробити? А природа нічого не дає без усякого діла. Спочатку треба зробити.

   8102:92. Це ось зернятко як розвивалось? Воно вводилось через природу людям колись, це ось початкова смерть чоловіка. Земля потягнула до себе магнітом сьогодні одного, інший умер десь завтра. Природа ввела цю систему за наше все чуже. Ми винуваті в природі, вона - за наш учинок, зроблений нами. 93. Ми знайшли це зернятко в природі, його застосували, посадили в землю для одержання прибутку в природі. А вона посадила за це саме на чоловіка болячку, за те, що чоловік зробив у природі прогрес. Життя людське пішло в природі через це все, і тут же смерть узялась десь. Людська радість, вони одержали прибуток - тут же втрата взялась десь, хвороба людського життя. Вона забрала його з путі за це саме. Так це не обійшлось у житті в природі за те, що чоловік зробив над природою. Це зернятко дало багато зернят – уже це технічна, чужа сторона. 94. Природа не дає так даремно своє тіло, вона відбирає за це твоє життя. Вона терпить у цьому ділі масовому.

   8109:74. Хороша і погана сторона є в природі. Самі створили хороше, погане приходить саме. Похіть зароджувала людину, а природа мала сили на це, щоб відбирати їх у людини.